Щодо призначення працівникам проектних організацій пенсії відповідно до
Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”
Лист Міністерства освіти і науки України
від 4 березня 2003 р. № 15/05-152
У Міністерстві освіти і науки України розглянуто листи Державного комітету України з будівництва та архітектури від 06.12.02 № 5/4-394 та від 31.01.03 № 5/4-99 щодо можливості призначення працівникам проектних організацій пенсії відповідно до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (далі Закон).
За змістом листів та згідно з повноваженнями міністерства повідомляємо, що:
1. Відповідно до статті 4 Закону одним із субєктів наукової і науково-технічної діяльності є науковий працівник, який за частинами восьмою і девятою статті 1 Закону є фізичною особою, яка має вищу освіту, відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю, отримує наукові та (або) науково-технічні результати, має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації. Саме на таких осіб поширюється дія статті 24 Закону щодо пенсійного та соціального забезпечення.
2. При розгляді питання про віднесення окремих видів діяльності до наукової (науково-технічної) діяльності слід керуватися відповідними положеннями та визначеннями, наведеними в статті 1 Закону: наукова діяльність, науково-технічна діяльність, науковий результат, науково-прикладний результат тощо. Зокрема, в частині третій цієї статті встановлено, що науково-технічна діяльність може здійснюватися за різними формами (видами), названо також деякі з них: науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, повязані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання.
Зауважимо, що згідно із частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 1 Закону результат наукової (науково-технічної) діяльності повинен містити елементи наукової новизни (нове знання, нове конструктивне чи нове технологічне рішення, нова розробка тощо) та бути зафіксованим на носіях наукової (науково-технічної) інформації або у відповідній документації. Авторське право на результат наукової (науково-технічної) діяльності встановлюється згідно з чинним законодавством. Слід підкреслити, що термін „новий (нова, нове)” в науковій сфері означає нове в світі знання (рішення, розробка тощо) або якісно інший результат (у порівнянні з відомими), впровадження якого забезпечить отримання таких характеристик обєкта, що переважають характеристики відомих у світі аналогів.
Отже, наукова і науково-технічна діяльність (у всіх своїх формах або видах) може бути визнана такою лише у випадку, коли її результат відповідає зазначеним умовам Закону. Діяльність (у тому числі і характерні для проектних організацій види робіт технічне керівництво проектом, розробка проектно-кошторисної документації, розрахунки, що визначають містобудівні, обємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні, економічні та інші рішення, розробка типових чи індивідуальних проектів для різних галузей промисловості тощо), якщо вона має своїм результатом інженерне (або інше) рішення, що не містить наукової новизни, не може бути віднесена до наукової (науково-технічної) діяльності (незалежно від рівня важливості її результатів для країни).
3. Можливість віднесення до наукових працівників тих осіб, які займали посади, що є в переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників, проте за своїми назвами є аналогічними з посадами в ненауковій сфері (зокрема посади головного інженера (конструктора, технолога, іншого фахівця), провідного інженера (конструктора, технолога, іншого фахівця) тощо), має бути підтверджена відповідно до чинного законодавства додатковою інформацією про науковий характер їхньої основної роботи протягом періоду посідання цих посад. Такий висновок (інформація), отриманий на підставі аналізу результатів роботи особи (зафіксованих у відповідних джерелах інформації або в документації) з точки зору виявлення в ній насамперед ознак наукової новизни та відповідності особи іншим вимогам згідно із статтями 1, 6 Закону, надається за підписом керівника установи, організації або їхнього правонаступника до органів, що призначають пенсії. В разі відсутності правонаступника згаданий висновок (інформація) може бути надано органом державної влади або Президією державної академії наук, до сфери управління яких належали установа, організація, або до сфери компетенції яких належать відповідні напрями наукової (науково-технічної) діяльності.
Належність структурних підрозділів до таких, що відповідно до положення про ці підрозділи та згідно з вимогами Закону мають за основну свою діяльність наукову (науково-технічну) діяльність, повинна бути також підтверджена в зазначений вище спосіб.
За достовірність наданої інформації відповідальність несе керівник установи, організації (органу, академії) відповідно до чинного законодавства.
Зазначимо, що згідно із статтею 6 закону та постановою Уряду „Про затвердження Положення про атестацію наукових працівників” від 13.08.99 № 1475 всі наукові працівники (державного сектору науки) підлягають обовязковій періодичній атестації. Проте на тих наукових працівників, посади яких було віднесено до переліку посад наукових працівників вперше постановою Уряду від 22.11.01 № 1571 і які на час набрання чинності цією постановою вже вийшли на пенсію, вимога статті 6 Закону щодо атестації не може бути поширена.
4. Належність організації (в тому числі проектної) до наукових установ (згідно з вимогами Закону до таких установ) засвідчується статутними документами, відповідною реєстрацією та звітністю в органах державної статистики (форма 1 наука) та може бути підтверджена результатами атестації цієї організації згідно із постановою Уряду „Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ” від 07.04.98 №469.
Директор департаменту
В.Свіженко
Надруковано:
Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.
“Інформаційний бюлетень”, №3, березень, 2003 р., К.: “Укрархбудінформ”