Email
Пароль
?
Войти Регистрация
caparol


ПУЕ:2006. Правила улаштування електроустановок. Глава 1.7. Заземлення і захисні заходи електробезпеки.

Название (рус.) ПУЕ:2006. Правила улаштування електроустановок. Глава 1.7. Заземлення і захисні заходи електробезпеки.
Кем принят Не определен
Тип документа ПУЭ
Дата принятия 01.01.1970
Статус Действующий
Скачать этот документ могут только зарегистрированные пользователи в формате MS Word





 





Емкости

МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Мінпаливенерго України від 28 серпня 2006 р. № 305

Правила улаштування електроустановок

Розділ 1

Загальні правила

Глава 1.7 Заземлення і захисні заходи електробезпеки

2006


УДК 621.316.9 (083.15)

Глава 1.7 «Заземлення і захисні заходи електробезпеки» Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) перероблена згідно з чинними в Україні вимогами стандартів, будівельних норм і правил, рекомендацій стандартів МЕК і погоджена Держбудом України, Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України, Державним Департаментом пожежної безпеки МНС України та іншими відомствами.

З огляду на тривалість термінів перероблення окремі розділи та глави ПУЕ в новій редакції видаються в міру завершення робіт з їх перегляду, узгодження та затвердження.

Вимоги глави 1.7 «Заземлення і захисні заходи електробезпеки» ПУЕ обов'язкові для виконання підприємствами, установами, організаціями і підприємцями незалежно від форм власності.


ПЕРЕДМОВА

1 ЗАМОВЛЕНО: 

Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ») 

2 РОЗРОБЛЕНО: 

Державним підприємством «Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут «Укрсільенергопроект» 

Відкритим акціонерним товариством Інститут «Київпромелектропроект» за участю: Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»; 

Національного університету «Львівська політехніка»; 

Науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Молнія» національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»; 

Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд) МНС України 

3 ВНЕСЕНО: 

Департаментом з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики України
(С.Я. Меженний)
 

4 УЗГОДЖЕНО: 

Заступником Міністра палива та енергетики України (О.М. Шеберстов) 

Департаментом з питань електроенергетики Міністерства палива та енергетики України
(С.Я. Меженний)
 

Департаментом ядерної енергетики та атомної промисловості Міністерства палива та енергетики України (Н.Ю. Шумкова) 

Департаментом фізичного захисту, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності Міністерства палива та енергетики України (О.О. Євменєв) 

Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду МНС України (Держпромгірнагляд) (В.А. Плетньов) 

Державним департаментом пожежної безпеки
(В.В. Бовсуновський)
 

Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (О.Г. Яворська) 

Державним комітетом України з будівництва та архітектури (О.М. Бондаренко) 

Міністерством охорони здоров'я України
(Г.Ф. Бурлак)
 

Національною акціонерною енергетичною компанією «Енергоатом» (Ю.Л. Коврижкін) 

ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго», (Г.І. Гримуд) 

Департаментом юридичного забезпечення Міністерства палива та енергетики (Г.Б. Пітік) 

Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (В.Т. Коданьова) 

5 ЗАТВЕРДЖЕНО: 

Міністерством палива та енергетики України
(Ю.А. Бойко), наказ від
28 серпня 2006 р. № 305 

6 НАДАНО ЧИННОСТІ: 

з 1 січня 2007 р. 

7 НА ЗАМІНУ 

Глави 1.7 «Правил устройства электроустановок», 6-те видання.  М.: Енергоатомвидав, 1986 

8 СТРОК ПЕРШОЇ ПЕРЕВІРКИ: 

2011 рік 

З наданням чинності новій редакції глави ПУЕ 1.7 «Заземлення і захисні заходи електробезпеки» визнати такою, що втратила чинність на території України, главу 1.7 «Заземление и защитные меры электробезопасности», затверджену 30 квітня 1980 р. Головтехуправлінням і Держенергонаглядом Міненерго СРСР, яка входить до складу «Правил устройства электроустановок», 6-те видання.  М.: Енергоатомвидав, 1986.


МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

28 серпня 2006 р. м. Київ № 305

Про затвердження та введення
в дію нової редакції глави
1.7
Правил улаштування електроустановок

З метою введення в дію нової редакції глави 1.7 «Заземлення і захисні заходи електробезпеки» Правил улаштування електроустановок (далі  ПУЕ)

НАКАЗУЮ:

  1.   Затвердити у новій редакції главу 1.7 ПУЕ «Заземлення і захисні заходи електробезпеки», яка набирає чинності з 1 січня 2007 року (додається).
  2.  Госпрозрахунковому підрозділу «Науково-інженерний енергосервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект» (Білоусов В.І.) внести главу 1.7 ПУЕ до реєстру та комп'ютерного банку даних чинних нормативних документів Мінпаливенерго.
  3.  Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (Коданьовій В.Т.) забезпечити видання та розповсюдження глави 1.7 ПУЕ на підставі замовлень зацікавлених організацій та фактичної оплати.
  4.  Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), Об'єднанню енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (Коданьова В.Т.) та інституту «Укрсільенергопроект» (Лях В.В.) протягом місяця з дня підписання наказу розробити програму заходів щодо впровадження нової глави
    1.7 ПУЕ.

 Інституту «Укрсільенергопроект» (Лях В.В.) забезпечити науково-технічний супровід процесу впровадження нової редакції глави 1.7 ПУЕ.


З моменту введення в дію нової редакції глави 1.7 ПУЕ визнати такою, що втратила чинність, главу 1.7 ПУЕ шостого видання «Заземление и защитные меры электробезопасности», затверджену
30 квітня
1980 p. Головтехуправлінням і Держенергонаглядом
Міненерго СРСР.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Шеберстова О.М.

Міністр Ю. БОЙКО


ЗМІСТ

1.7.1-1.7.2

1.7.3-1.7.53

1.7.54-1.7.67

1.7.68-1.7.70

1.7.71-1.7.76

1.7.77-1.7.90

1.7.91-1.7.96

1.7.97

1.7.98-1.7.102

1.7.103-1.7.111

1.7.112-1.7.114

1.7.115-1.7.119

1.7.120-1.7.125

1.7.126-1.7.130

1.7.131-1.7.144

1.7.145-1.7.147

1.7.148-1.7.150

1.7.151-1.7.159

1.7.160-1.7.167

1.7.168-1.7.184

[1] Сфера застосування

[2] Терміни та визначення понять

[3] Загальні вимоги

[4] Заходи захисту із застосуванням систем БННН, ЗННН і ФННН

[5] Заходи захисту від прямого дотику

[6] Заходи захисту в разі непрямого дотику

[7] Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою нейтраллю

[8] Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1 кВ в електричних мережах з ізольованою нейтраллю

[9] Заземлювальні пристрої електроустановок напругою понад 1 кВ в електричних мережах з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю

[10] Заземлювальні пристрої електроустановок напругою понад 1 кВ в електричних мережах з глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю

[11] Заземлювальні пристрої в місцевостях з великим питомим опором землі

[12] Заземлювачі

[13] Заземлювальні провідники

[14] Головна заземлювальна шина (ГЗШ)

[15] Захисні провідники (РЕ-провідники)

[16] PEN-провідники

[17] Провідники системи зрівнювання потенціалів

[18] З'єднання і приєднання захисних провідників

[19] Переносні електроприймачі

[20] Пересувні електроустановки


Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

ГЛАВА 1.7

ЗАЗЕМЛЕННЯ І ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ

Чинний з першого січня 2007 р.

Сфера застосування

1.7.1 Ця глава Правил поширюється на електроустановки змінного і постійного струму, призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передавання та розподілу електроенергії, які проектуються, будуються або реконструюються, і містить загальні вимоги до їх електробезпеки як у нормальному режимі роботи електроустановок, так і в разі пошкодження ізоляції. Вимоги цієї глави можуть також застосовуватися до діючих електроустановок з метою підвищення їх електробезпеки.

Заходи електробезпеки в електроустановках напругою до 1 кВ будинків і споруд (житлових, адміністративно-побутових, громадських, цехових тощо) регламентуються ДБН В.2.5-27-2006 та іншими чинними в Україні нормативними документами.

1.7.2 Щодо заходів електробезпеки електроустановки поділяють на:

  •  електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах із глухозаземленою нейтраллю;
  •  електроустановки напругою до 1 кВ в електричних мережах з ізольованою нейтраллю;
  •  електроустановки напругою понад 1 кВ в електричних мережах з ізольованою, компенсованою або (і) заземленою через резистор нейтраллю;
  •  електроустановки напругою понад 1 кВ в електричних мережах із глухозаземленою або ефективно заземленою нейтраллю.

Примітка. Вимоги цієї глави до електроустановок напругою до 1 кВ стосуються також електроустановок напругою до 1,5 кВ постійного та випрямленого струму, змінна складова якого не перевищує 10 % діючого значення.

Терміни та визначення понять

  1.   Електробезпека  відсутність загрози з боку електроустановки життю, здоров'ю та майну людей, тваринам, рослинам і довкіллю, яка перевищує допустимий ризик.
  2.   Електрична мережа з ефективно заземленою нейтраллю  трифазна електрична мережа напругою понад 1 кВ, в якій коефіцієнт замикання на землю  не перевищує 1,4.

Коефіцієнт замикання на землю у трифазній мережі відношення різниці потенціалів між неушкодженою фазою і землею в точці замикання на землю другої або двох інших фаз до різниці потенціалів між фазою і землею в цій точці до замикання.

1.7.5 Глухозаземлена нейтраль  нейтраль генератора або трансформатора, приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір (наприклад, через трансформатори струму). Глухозаземленим може бути також вивід джерела однофазного струму або полюс джерела постійного струму у двопровідних мережах, а також середня точка джерела в трипровідних мережах змінного і постійного струму.

Середня точка  спільна точка між двома симетричними елементами кола, протилежні кінці яких приєднано до різних лінійних провідників того ж самого кола.

Лінійний (фазний) провідник  провідник, який у нормальному режимі роботи електроустановки знаходиться під напругою і використовується для передавання і розподілу електричної енергії, але не є провідником середньої точки або нейтральним провідником.

1.7.6 Ізольована нейтраль  нейтраль генератора або трансформатора, не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до нього через великий опір приладів сигналізації, вимірювання та інших подібних до них пристроїв, наявність яких практично не впливає на струм замикання на землю.

Компенсована нейтраль  нейтраль генератора або трансформатора, приєднана до заземлювального пристрою через дугогасні реактори для компенсації ємнісного струму в мережі під час однофазних замикань на землю.

Заземлена через резистор нейтраль  нейтраль генератора або трансформатора в мережі з ізольованою або компенсованою нейтраллю, приєднана до заземлювального пристрою через резистор, наприклад, для захисту мережі від перенапруг або (і) виконання селективного захисту в разі замикання на землю, що призводить до збільшення струму замикання.

  1.   Провідна частина  будь-яка частина, яка має властивість проводити електричний струм.
  2.   Провідник  провідна частина, призначена для проведення електричного струму певного значення.
  3.   Струмовідна частина  провідник або провідна частина, що перебуває в процесі її нормальної роботи під напругою, включаючи нейтральний провідник, але не PEN-провідник.
  4.   Відкрита провідна частина  провідна частина електроустановки, доступна для дотику, яка в процесі роботи не перебуває під робочою напругою, але може опинитися під напругою в разі пошкодження ізоляції струмовідних частин (наприклад, корпуси електрообладнання тощо).
  5.   Стороння провідна частина  провідна частина, яка не є частиною електроустановки, здатна виносити електричний потенціал, як правило, електричний потенціал локальної землі (наприклад, рейки під'їзних колій, будівельні металоконструкції, металеві труби і оболонки комунікацій тощо).

1.7.12 Прямий дотик  електричний контакт людей або тварин зі струмовідними частинами, що перебувають під напругою, або наближення до них на небезпечну відстань.

Електричний контакт  стан двох або більше провідних частин, які дотикаються одна до одної випадково або навмисно і утворюють єдину безперервну провідну частину.

  1.   Непрямий дотик  електричний контакт людей або тварин з відкритою провідною частиною, яка опинилася під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.
  2.   Захист від прямого дотику  захист, який запобігає ураженню електричним струмом за відсутності пошкодження ізоляції провідників.
  3.   Захист у разі непрямого дотику  захист, який запобігає ураженню електричним струмом у випадку одиничного пошкодження.
  4.   Заземлювач  провідна частина (провідник) або сукупність з'єднаних між собою провідних частин (провідників), які перебувають в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище, наприклад, бетон.
  5.   Штучний заземлювач  заземлювач, який спеціально виконують з метою заземлення.
  6.   Природний заземлювач  провідна частина, яка крім своїх безпосередніх функцій одночасно може виконувати функції заземлювача (наприклад, арматура фундаментів та інженерних комунікацій будівель і споруд, підземна частина металевих і залізобетонних опор ПЛ тощо).
  7.   Електрично незалежні заземлювачі  заземлювачі, розташовані на такій відстані один від одного, що максимально можливий струм, який може стікати в землю по одному з них, суттєво не впливає на електричний потенціал інших.
  8.   Заземлювальний провідник  провідник, який з'єднує заземлювач з визначеною точкою системи або електроустановки чи обладнання.

 Заземлювальний пристрій  сукупність електрично з'єднаних між собою заземлювача і заземлювальних провідників, включаючи елементи їх з'єднання.

Заземлення  виконання електричного з'єднання між визначеною точкою системи або установки або обладнання і локальною землею (див. 1.7.31).

Примітка. З'єднання з локальною землею може бути навмисним, ненавмисним і випадковим, а також постійним або тимчасовим.

Захисне заземлення  заземлення точки чи точок системи, установки або обладнання з метою забезпечення електробезпеки.

Термін «заземлення», прийнятий у главі, слід розуміти як «захисне заземлення».

Функціональне (робоче) заземлення  заземлення точки чи точок системи, установки або обладнання з метою, що не пов'язана з електробезпекою (наприклад, для забезпечення електромагнітної сумісності).

1.7.23 Захисний провідник  провідник, призначений для забезпечення електробезпеки.

Захисний заземлювальний провідник  заземлювальний провідник, призначений для захисного заземлення.

Провідник системи зрівнювання потенціалів  захисний провідник, призначений для захисного зрівнювання потенціалів.

PE-провідник (PE від англ. «protective earthing»  захисне заземлення)  захисний провідник в електроустановках напругою до
1 кВ, призначений для захисту від ураження електричним струмом.

1.7.24 Нейтральний провідник (N-провідник)  провідник в електроустановках напругою до 1 кВ, електрично з'єднаний з нейтральною точкою джерела живлення, що використовується для розподілення електричної енергії.

Нейтральна точка  спільна точка з'єднаної в зірку багатофазної системи або заземлена точка однофазної системи.

Провідник середньої точки (М-провідник)  провідник в електроустановках напругою до 1 кВ, який електрично з'єднаний з середньою точкою джерела живлення і використовується для розподілення електричної енергії.

1.7.25 PEN-провідник  провідник в електроустановках напругою до 1 кВ, який поєднує в собі функції  захисного (РЕ-) і нейтрального (N-) провідників.

Примітка. Терміни «нейтральний» і «захисний» провідники в системі TN є синонімами відповідних термінів «нульовий робочий» і «нульовий захисний» провідники, які були в попередніх редакціях ПУЕ, і не відповідають термінам міжнародних стандартів.

1.7.26 Тип заземлення системи  показник, який характеризує влаштування нейтрального провідника (N-провідника) або провідника середньої точки (М-провідника) і з'єднання з землею струмовідних частин джерела живлення та відкритих провідних частин в електроустановках напругою до 1 кВ.

Відповідно до ГОСТ 30331.2 прийнято такі позначення типу заземлення системи:

система TN  система, в якій мережа живлення має глухе заземлення однієї точки струмовідних частин джерела живлення, а електроприймачі і відкриті провідні частини електроустановки приєднуються до цієї точки за допомогою відповідно N- або М- і захисного РЕ-провідників;

система TN-S  система TN, в якій N- або М- і PE-провідники розділено по всій мережі;

система TN-C  система TN, в якій N- або М- і РЕ-провідники поєднано в одному PEN-провіднику по всій мережі;

система TN-C-S  система TN, в якій N- або М- і РЕ-провідники поєднано в одному провіднику в частині мережі, починаючи від джерела живлення;

система ТТ  система, одну точку струмовідних частин джерела живлення якої заземлено, а відкриті провідні частини електроустановки приєднано до РЕ-провідника, з'єднаного із заземлювачем, електрично незалежним від заземлювача, до якого приєднано точку струмовідних частин джерела живлення;

система IT  система, в якій мережу живлення ізольовано від землі чи заземлено через прилади або (і) пристрої, що мають великий опір, а відкриті провідні частини електроустановки приєднано до заземленого РЕ-провідника.

На рисунках 1.7.1 і 1.7.2 подано приклади виконання систем TN, ТТ та IT відповідно в трифазних електроустановках змінного струму та в електроустановках постійного струму, де прийнято такі умовні позначення:

 

 

N-провідник (M-провідник); 

 

 

PEN-провідник; 

 

 

захисний провідник (РE-провідник). 

Для систем ТТ і IT подано можливі варіанти приєднання
РЕ-провідників до заземлювального пристрою.

Літерні позначення типу заземлення системи означають:

перша літера  характер заземлення джерела живлення:

Т (від лат. «terra»  земля)  безпосереднє приєднання однієї точки струмовідних частин джерела живлення до заземлювального пристрою. У трифазних мережах такою точкою, як правило, є нейтраль джерела живлення (якщо нейтраль недоступна, то заземлюють фазний провідник), у трипровідних мережах однофазного струму і постійного струму  середня точка, а у двопровідних мережах  один з виводів джерела однофазного струму або один з полюсів джерела постійного струму;

І (від англ. «isolated»  ізольований)  усі струмовідні частини джерела живлення ізольовано від землі або одну точку заземлено через великий опір (наприклад, через опір приладів контролю ізоляції);

друга літера  характер заземлення відкритих провідних частин електроустановки:

N (від англ. «neutral»  нейтраль)  безпосередній зв'язок відкритих провідних частин електроустановки з точкою заземлення джерела живлення;

Т  безпосередній зв'язок відкритих провідних частин із землею незалежно від характеру зв'язку джерела живлення із землею.

Наступні літери в системі TN позначають влаштування нейтрального N і захисного PE-провідників:

S (від англ. «separate»  розділяти)  функції N- і PE-провідників виконують окремі провідники;

С (від англ. «combine»  об'єднувати)  функції N- і РE-провідників виконує один PEN-провідник.


ДЖ  джерело живлення; L1, L2, L3  лінійні (фазні) провідники;

1  заземлювач джерела живлення; 2  відкриті провідні частини; 3  заземлювач відкритих провідних частин; 4  захисний заземлювальний провідник (заземлення системи позначено потовщеними лініями)

Рисунок 1.7.1  Схеми виконання систем TN-S, TN-C, TN-C-S, ТТ і IT в електроустановках трифазного струму

ДЖ  джерело живлення; L+, L  лінійні провідники; М  провідник середньої точки; 1  1  заземлювач лінійного провідника;

1  2  заземлювач провідника середньої точки; 2  відкриті провідні частини; 3  заземлювач відкритих провідних частин; 4  захисний заземлювальний провідник (заземлення системи позначено потовщеними лініями)

Рисунок 1.7.2  Схеми виконання систем TN-S, TN-C, TN-C-S, ТТ і IT в електроустановках постійного струму

1.7.27 Замикання на землю  виникнення випадкового провідного кола між провідником, який перебуває під напругою, і землею (заземлювальним пристроєм) безпосередньо або через проміжні провідні частини (пошкоджену ізоляцію, будівельні конструкції, рослини тощо).

  1.   Струм замикання на землю  струм, який проходить у землю через місце замикання.
  2.   Струм витоку  небажаний струм, який стікає зі струмовідних частин у землю або неізольовані від землі провідні частини у разі відсутності пошкоджень в електричному колі.
  3.   Зона нульового потенціалу (відносна земля)  провідна частина землі, яка перебуває за межею зони впливу будь-якого заземлювального пристрою, електричний потенціал якої умовно прийнято за нульовий.
  4.   Зона розтікання (локальна земля)  частина землі, яка перебуває в електричному контакті із заземлювачем і електричний потенціал якої не обов'язково дорівнює нулю.

Термін «земля», який використовується у главі, слід розуміти, як «земля в зоні розтікання».

  1.   Напруга на заземлювальному пристрої  напруга, яка виникає в разі стікання струму із заземлювача в землю між точкою введення струму в заземлювач і зоною нульового потенціалу.
  2.   Опір заземлювального пристрою (заземлювача)  відношення напруги на заземлювальному пристрої (заземлювачі) до струму, який стікає із заземлювача в землю.

 Напруга дотику  напруга, яка виникає на тілі людини або тварини в разі одночасного дотику до двох провідних частин.

Напруга кроку  напруга між двома точками на поверхні локальної землі, розташованих на відстані 1 м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини.

Еквівалентний питомий опір землі з неоднорідною структурою  електричний питомий опір землі з однорідною структурою, в якій опір заземлювального пристрою має те ж саме значення, що й у землі з неоднорідною структурою.

Термін «питомий опір», який використовують у главі для землі з неоднорідною структурою, слід розуміти як «еквівалентний питомий опір».

1.7.37 Захисне вирівнювання потенціалів  зниження напруги дотику і (або) напруги кроку шляхом укладання в землю чи в провідну підлогу або на їх поверхні провідних частин, приєднаних до заземлювального пристрою, або шляхом застосування спеціального покриття землі (підлоги).

Термін «вирівнювання потенціалів», який використовують у главі, треба розуміти як «захисне вирівнювання потенціалів».

1.7.38 Захисне зрівнювання потенціалів  досягнення рівності потенціалів провідних частин шляхом електричного з'єднання їх між собою.

Термін «зрівнювання потенціалів», який використовують у главі, треба розуміти як «захисне зрівнювання потенціалів».

  1.   Головна заземлювальна шина (ГЗШ)  затискач, або збірна шина, які є частиною заземлювального пристрою електроустановки напругою до 1 кВ і дають змогу виконувати електричні з'єднання визначеної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів.
  2.   Надструм  струм, значення якого перевищує найбільше робоче (розрахункове) значення струму електричного кола.
  3.   Електричне коло  сукупність провідних частин, через які може протікати електричний струм у нормальному або аварійному режимі роботи електроустановки.

Термін «коло», який використовують у главі, слід розуміти як «електричне коло».

Примітка. У поняттях, які стосуються захисту від надструмів, термін позначає ту частину електроустановки, яку захищено від надструму одним або кількома захисними пристроями.

1.7.42 Захисне автоматичне вимикання живлення  автоматичне розмикання одного або кількох лінійних провідників і, у разі потреби, нейтрального провідника, яке виконується з метою електробезпеки.

Термін «автоматичне вимикання живлення», який використовують у главі, треба розуміти як «захисне автоматичне вимикання живлення».

ПЗВ  пристрій захисного автоматичного вимикання живлення, який реагує на диференційний струм.

Примітка. Диференційний струм  це векторна сума струмів, які проходять через пристрій.

  1.   Основна ізоляція  ізоляція струмовідних частин в електроустановках напругою до 1 кВ, яка забезпечує захист від прямого дотику.
  2.   Додаткова ізоляція  самостійна ізоляція, передбачена як додаткова до основної ізоляції в електроустановках напругою до 1 кВ і призначена для забезпечення захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження основної ізоляції.
  3.   Подвійна ізоляція  ізоляція в електроустановках напругою до 1 кВ, яка складається з основної і додаткової ізоляції.
  4.   Посилена ізоляція  єдина система ізоляції струмовідних частин в електроустановках напругою до 1 кВ, яка забезпечує такий же ступінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.
  5.   Захисний (електричний) екран  провідний екран, що застосовується для відділення одного електричного кола та (або) провідників від небезпечних струмовідних частин.

 Захисне (електричне) відділення (електричний поділ кіл)  відділення одного електричного кола від іншого в електроустановках напругою до 1 кВ за допомогою подвійної ізоляції або основної ізоляції та захисного екрана або посиленої ізоляції.

Розділовий трансформатор  трансформатор, вторинні обмотки якого відділено від первинної обмотки та оболонки за допомогою захисного електричного поділу кіл.

Безпечний розділовий трансформатор  розділовий трансформатор, призначений для живлення кіл наднизької напруги.

 Наднизька (мала) напруга  напруга між будь-якими провідниками або будь-яким провідником і землею, яка не перевищує
50 В для змінного струму і 120 В для постійного.

Система БННН (англ. еквівалент «SELV system»)  система безпечної наднизької напруги, в якій струмовідні частини системи БННН електрично відділено від усіх інших кіл вищої напруги за допомогою захисного електричного поділу кіл.

Система ЗННН (англ. еквівалент «PELV system»)  система захисної наднизької напруги, це система БННН у разі заземлення її кола.

Система ФННН (англ. еквівалент «FELV system»)  система функціональної наднизької напруги, в якій за умовами експлуатації для живлення електроприймачів використовують наднизьку напругу і при цьому вимоги, що стосуються систем БННН і ЗННН, не можуть бути виконані або в їх застосуванні немає потреби, а для захисту від ураження електричним струмом у колі наднизької напруги використовують додаткові заходи захисту, такі як огорожі або ізоляція, яка відповідає ізоляції первинного кола, та автоматичне вимикання живлення.

1.7.52 Бар'єр  частина, яка запобігає ненавмисному прямому дотику, але не перешкоджає навмисному прямому дотику.

Огорожа  частина, яка забезпечує захист від прямого дотику з боку можливого доступу.

Оболонка  огорожа внутрішніх частин обладнання, яка запобігає доступу до струмовідних частин з будь-якого напрямку.

Зона досяжності  зона, доступна дотику з будь-якої точки поверхні, де звичайно перебувають люди, до межі, яку людина може досягти, простягаючи голу руку без інструмента чи якихось пристроїв у будь-якому напрямку.

Непровідні (ізолювальні) приміщення, зони, площадки  приміщення, зони, площадки, в яких (на яких) захист від непрямого дотику забезпечується високим опором підлоги і стін і в яких відсутні заземлені провідні частини.

1.7.53 Стаціонарні електроприймачі  електроприймачі, які в процесі експлуатації не можуть перебувати в руках людини, переміщуватися і отримують живлення за фіксованою схемою від електричної мережі централізованого електропостачання.

Загальні вимоги

  1.   Струмовідні частини електроустановки не повинні бути доступними для випадкового прямого дотику до них, а доступні для дотику відкриті і сторонні провідні частини не повинні перебувати під напругою, що становить небезпеку ураження струмом, як у нормальному режимі роботи електроустановки, так і в разі пошкодження ізоляції.
  2.   Для запобігання ураженню електричним струмом у нормальному режимі слід застосовувати окремо або в поєднанні такі заходи захисту від прямого дотику:
  •  основна ізоляція струмовідних частин (1.7.71);
  •  огорожі та оболонки (1.7.72);
  •  бар'єри (1.7.73);
  •  розміщення поза зоною досяжності (1.7.74);

Для додаткового захисту від ураження електричним струмом у разі прямого дотику в електроустановках напругою до 1 кВ можна застосовувати ПЗВ (1.7.76).

Захист від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга не перевищує:

  •   25 В змінного або 60 В постійного струму в разі застосування системи БННН, якщо електрообладнання експлуатується в сухих приміщеннях;
  •  25 В змінного або 60 В постійного струму в разі застосування системи ЗННН, якщо електрообладнання перебуває в зоні дії системи зрівнювання потенціалів і експлуатується тільки в сухих приміщеннях, а ймовірність контакту людини з частинами, які перебувають під напругою, незначна;
  •  6 В змінного або 15 В постійного струму в усіх інших випадках.

1.7.56 Для запобігання ураженню електричним струмом у випадку пошкодження ізоляції слід застосовувати окремо або в поєднанні такі заходи захисту в разі непрямого дотику:

  •  захисне заземлення (1.7.63, 1.7.65, 1.7.66);
  •  автоматичне вимикання живлення (1.7.61, 1.7.63);
  •  зрівнювання потенціалів (1.7.78);
  •  обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією (1.7.86, 1.7.87);
  •  захисний електричний поділ кіл (1.7.86, 1.7.88);
  •  ізолювальні (непровідні) приміщення, зони, площадки (1.7.86, 1.7.89);
  •  системи наднизької (малої) напруги БННН, ЗННН, ФННН (1.7.68-1.7.70);
  •  вирівнювання потенціалів (1.7.65, 1.7.66).

Захист у разі непрямого дотику слід виконувати в усіх випадках, якщо номінальна напруга перевищує 50 В змінного і 120 В постійного струму.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх установках виконання захисту від ураження електричним струмом у разі непрямого дотику може знадобитися за нижчих напруг, наприклад: 25 В змінного і 60 В постійного струму або 12 В змінного і
30 В постійного струму 
 за наявності вимог відповідних глав ПУЕ та інших нормативних документів.

1.7.57 Заходи захисту від ураження електричним струмом повинні бути достатніми і реалізованими під час виготовлення електрообладнання або в процесі монтажу електроустановки чи в обох випадках.

Два чи більше вжитих заходів захисту в електроустановці не повинні призводити до зниження ефективності кожного з них.

1.7.58 Для заземлення електроустановок можуть бути використані штучні і природні заземлювачі.

Використання природних заземлювачів як елементів заземлювальних пристроїв не повинне призводити до їх пошкодження струмами коротких замикань або до порушення роботи пристроїв, з якими вони пов'язані. Якщо в разі використання природних заземлювачів опір заземлювального пристрою або напруга дотику не перевищує допустимі значення, а також забезпечуються нормовані значення напруги на заземлювальному пристрої і допустима густина струму в природних заземлювачах, то обладнувати штучні заземлювачі в електроустановці не обов'язково.

Внимание! Это не полная версия документа. Полная версия доступна для скачивания.


Спонсоры раздела: